Чому продуктивні люди відчувають себе непродуктивними?
Я дуже люблю відчуття, як то каже мій колега Зеновій, коли все несеться. Тобто, робочі дні насичені, багато всього встигаєш і відчуваєш об’єктивний і вагомий результат своєї роботи. А подекуди є дні, що здаються взагалі некорисними. Навіть якщо ти робиш все можливе і навіть більше. Ти думаєш: я нічого такого особливого не зробила, немає отої особливої втоми, немає відчуття, як після плідної праці, що мені не кажіть, але я не бачу відчутного результату. Знайомо?
Так от, якщо ти, стараючись і намагаючись зробити все можливе і не можливе, не відчуваєш, що все несеться, це не означає, що ти нероба чи неправильно робиш свою роботу. Цей факт треба просто прийняти і не гризти себе своїми ж перфекціоністськими тарганами.
Чому бувають такі дні?
- Головна причина, як мені здається, криється в тому, що інколи для отримання результату треба зробити багато довготривалих та довгострокових рухів. І це справа не однієї доби чи навіть тижня;
- Не завжди все відбувається одразу, особливо якщо це стосується креативних штук. Погодьтеся, замовити стільці у інтернет-магазині набагато простіше, ніж створити кастомні блокноти, що не просто папір переплетений, а норвезько-український розмовник. А особливо коли в цей блокнот треба додати велику кількість дійових осіб;
- Інколи для стану “нічого не виходить, я бездарність” не треба особливих умов. Такі дні просто бувають без особливого приводу. І це нормально.
Синдром самозванця
Impostor syndrom — психологічне явище, коли людина не відчуває, що її досягнення — дійсно її, а думає, що їй пощастило. По суті, це не просто нездатність тішитися своїм успіхам, а й відчувати себе добре. З тобою може бути і таке.
Що робити, щоб прийти до тями?
Пам’ятай, що цей стан є штучним. Твої досягнення ніхто не може у тебе забрати. Знаєш, як то кажуть? “В мене є я і це вже не мало”. Але є декілька вправ, які вартує робити, щоб ніщо не вкрало в тебе відчуття власної значущості і продуктивності:
- Вести перелік своїх досягнень. Навіть якщо вони не є достатньо вагомими на твою думку. Корисно робити не тільки річні чи квартальні підсумки. Або навіть щомісячні результати — не те, що тобі треба. Фіксуй кожну свою маленьку чи велику перемогу. Роби це так, як фіксуєш калорії після кожного прийому їжі. Як роблю я: Printscreen всіх позитивних коментарів.
- Заведи папку з листами-подяками. В мене є така, і коли я отримаю Thank you letter чи хороший фідбек — то закидаю туди ці маленькі мотиватори. От мені зараз прийшла в голову ідея навіть скріни з подяками з різних чатів, також можна собі відправляти зі своєї ж скриньки і зберігати. Але не обов’язково. Головне: мати швидкий доступ до листів чи скрінів.
- Не бійся залишати відгуки. Не думай, що вони будуть недоречними чи пустими. Кожного разу, коли є хороший привід — залишай відгук, відзначай успіх твоїх колег. Це сприяє не тільки відпрацюванню правильної поваги до чужої роботи, але і психологічно допомагає тобі. Чим? Ти розумієш, що твої колеги молодці і вартують хороших відгуків, визнання. Все вірно? Тоді і ти того заслуговуєш і вартуєш! І твоя фейкова непродуктивність стане поступово справжньою продуктивністю. В твоїй голові.
І на останок напишу наступне: it is okay not to be okay.
Навіть коли ти схопив хвилю позитиву і все стало чудово, такий твій стан не протримається вічність. Хвилеподібність, пам’ятаєш? Так от, після підйому може бути невеличкий спад, але не повний крах по відчуттям. Адже ти завжди можеш озирнутися і подивитися на все те, що ти зробив чи зробила. Або спитати колег, з якими ділиш відповідальність за проекти. Впевнена, вони цінують твій внесок. Почни це робити і ти.
